* * *
Я просто дякую Тобі
Що сотворив мене не за шаблоном
Не за мірками людей
Не за очікуваннями тих
Які знають як краще
`
Дякую що дав мені
Мене саму
Сказав любити
Бо любиш
Бо любові ніколи не буває забагато
Сказав на мене «дуже добре»
Будь такою
Бо Ти не помиляєшся коли твориш
`
І я так хочу
Ставати щораз більше
Схожою до Тебе
Бо на Твій образ
На Твою подобу
На Твою любов
Мене таку малу
Таку смішну
Таку інколи заплакану
Твориш щоденно
Щоб тішила Твоє око
І хай так буде
`
Бачу
Тішишся
Люблю
Антонія Зоряна Шелепило
162
авторів
3354
віршів
819
русских стихов
322
дитячих віршів
Катерина Федорівна Глянько (1902–1995), в шлюбі Попова — українська письменниця. Псевдонім — Катерина Перелісна.
Народилася 2 грудня 1902 р. на околиці Харкова в родині робітника. Закінчила гімназію ім. Б. Грінченка, потім Харківський інститут народної освіти. У 1919-1931 рр. друкувалася в харківських журналах і газетах. У 1931 р. був репресований чоловік, що очолював Український інститут педагогіки. Перелісна втратила роботу, в 1942 р. прибула до Львова. Від переслідувань емігрувала з родиною на Захід, жила в Німеччині, потім у м. Чикаго (США). Доживала віку в старечому притулку, бо син помер раніше. Померла в 1995 р.