Українська
християнська
поезія

Випадковий вірш

Я син Отця

Я син Отця

Я син Отця, що сотворив цей світ,
Хоч був гріхом спустошений надовго,
Іду тепер  не ховаю сліз
Через літа стривожені до Нього,
Іду туди, де світло не згаса,
Горять людські зірницями надії,
Де край чудес, незаймана краса, 
Моя Вітчизна небом даленіє.

Твердий мій поступ,
Скільки б я не йшов,
Стаю мудрішим в помислах щоденних —
Я син Христа, що на Голгофі кров
Пролив за мене в муках незбагненних,
Він смерть здолав, піднявся до Небес,
Щоб знов прийти
На землю як Спаситель, —
Лишив мені життя найважчий хрест
Та істину, якої не згасити.

Я син Отця, Святого Духа син —
Чи не тому так радісно і щасно?
Несу в очах безмежну неба синь,
А в серці вдячність Господу незгасну.
Я вже не той, що донедавна був,
Щоб жити вічно — народився знову,
Відчув, як нині, у важку добу,
Ще більш потрібне людям моє слово.
Його ж лелію, як мале дитя,
У нім хвала Всевишньому і слава.
Я син Отця, що дав мені життя
І на безсмертя невід’ємне право.

Сергій Рачинець



Читати далі

79

авторів

1526

віршів

28

тем

212

дитячих віршів

Українські класики

ОЛЬЖИЧ Олег

Олег Ольжич (справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба), (8 (21) липня 1907, Житомир — 10 червня 1944, концтабір Заксенгаузен) — український поет, політичний діяч, археолог. Син відомого українського поета Олександра Олеся.

Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939 —1941). Заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з 05.1942), Голова ПУН ОУН (01.1944 —10.06.1944).


Читати далі