Наставникам
Батьки, наставники, дідусі —
Реальні, близькі, дорогі!
Як добре, що вони в Ісусі
Брати у Господі мої!
У бурний час знайшли спасіння,
Знайшли життя, Месію, скарб!
Яке ж було у них терпіння
І віри непідкупний дар.
Вони для нас — герої віри,
Бо вистояли у борні.
Для Церкви — лагідні та мирні,
Прості та скромні. І — святі…
Жорстоко гнані— всім прощали,
Любили край і свій народ,
Молились, вірили, чекали
Й робили ближньому добро!
Їх віра — це зразок найкращий,
Надія радісно жива,
Любов світитиме назавше,
Як неба вічного краса.
Вони відходять… Так, додому…
Розлука зближує серця.
Про них хай буде добрий спомин,
Чекають їх Небес Хороми
І нагорода з рук Христа!
Петро Боско
Переглядів: 376
