"Летять слова через епохи й дати"

* * *

«Боже мій, Боже мій, — нащо мене Ти покинув?»
Євангелія від Марка 15:34

Летять слова через епохи й дати
Понад землею, що в чаду й диму.
Він знав, що будуть на землі страждати
Усі, хто вірність збережуть Йому.

Арени будуть і щелепи левів,
І знищить Рим у вогнищі Нерон.
Бо вірним ґрати суджено сталеві,
Коли невірний всядеться на трон.

І буде смерть гулять, як дівка-жриця,
З неправдою попідруки іти,
І литиметься кров, немов водиця,
Коли прийдуть до влади злі кати.

І по землі розвіється, як порох,
Його народ — Ізраїль. Й наче тінь,
Невтомним буде і недремним ворог
Для багатьох прийдешніх поколінь.

Він знав: любов Христа сліпі народи
Розтопчуть з криком, як настане строк.
Так в Гадарині гурт свиней, у води
Кидаючись, топтав морський пісок.

А світу князь лихий, лукавий, хитрий,
Обманом багатьох у тьму зведе.
Христові вірним важко буде жити,
Але і це мине, спливе, пройде.

Хто стерпить все — навік спасенним буде,
Без віри шлях земний не перейти.
Ніщо Тобою, Боже, не забуте,
І все небесним оком бачиш Ти.

Але коли любов у світі згине,
Життя нестерпним стане на землі;
Прощальна пісня в небеса полине:
«Елі, Елі, лама савахтані».

Рука Творця зупинить стрілки часу,
І каяття Всевишній не прийме.
І виллє Ангел грізний гніву чашу —
Усе життя в минулий час майне.

Бо має суд спинити беззаконних,
Хто сам собі тут був і цар, і пан.
Уже не буде більше перепони,
Що стримує вогненний океан.

Згорить усе. Лише любов і правда
Воскреснуть з попелища на землі.
Бо не дарма благав Ісус розп’ятий:
«Елі, Елі, лама савафані»

Галина Гунченко

Разработка веб сайтов