А коли промине все дочасне

З-під тесла розліталася стружка,
Свіже дерево пахло смолою.
У спіральку закручена смужка
Колихалася в такт з бородою.

У тесль вії всі в тирсі. Прилипли
Сорочки полотняні до спини,
Та, вказівки кидаючи хрипло,
Вперто вчив батько… Божого Сина.

— Тут тримай. Тут стругни. Там не треба!
Полуденна жара. Піт на носі...
Тайна приходу Господа з неба
Не розгадана людством ще й досі.

Від пелюшки вологої в яслах
До полотнищ в холодній гробниці —
Сина Людського доля нам ясна,
Сина Божого шлях — таємниця.

********************************
Хто ти, Господи? Боже, який Ти?
І малює уява портрети.
Але що у земних може вийти?
Часто тільки людські силуети.

Бо ж малюємо тим, що ми маєм.
В нас рельєфи, молекули, грами.
Пеленою від нас закриває
Гріх прадавній небес панорами!

Від сувоїв пергаментних в глеках
До недавно від преса видання
На полицях у бібліотеках —
Свідки тяги до Богопізнання.

*****************************
Рвуться душі, мов птахи у небо.
Вічність смертних пронизливо кличе.
Нас небачене манить до себе.
Нам невидиме дивиться в вічі.

Огортає у віри проміння,
Пише в зоряну ніч криптограми —
Про Творця сповіщає творіння!
Світ наповнений вщерть чудесами.

А коли промине все дочасне,
І Господь нас введе в досконале.
Ми побачим, здивовані, ясно,
Як туманно ми все уявляли.

В небесах відболить ностальгія,
В вічний дім приведе нас дорога.
В небесах наша збудеться мрія:
Ми в обличчя побачимо Бога.

Світлана Касянчик

Переглядів: 439


Разработка веб сайтов

А коли промине все дочасне

А повітря, немов густішає

Бува, у віршах — ні на грам поезії

Буду слухати тишу

В туманну ніч

Вилетіли з хати доньки та сини...

Вознесіння

Всі війни починаються в душі

Все мине...

Господи, Ти позапалював зорі в далеких сузір’ях

Дай нам, Господи, очі бачити

Доторкнуся до твоїх сивин

З Новим Роком

Здавалось, що той кволий вітер?

Змахне руками плавно диригент

Коли ми прийдемо додому

Коли тривога не дає заснути

Колискова ("Збилися хмари над нашою хатою")

Марія була у поважному стані

Монолог совісті

Нічна молитва

Надкушений місяць над хатою

Новорічне

Осіннє надвечір’я

Осінній день

Падає час у вічність

Поверни мені пам’ять, Боже!

Прости нам, Боже

Різдвяна колискова

Різдвяний мотив...

Розкажи мені, зіронько

Сиджу сама. Роки перебираю

Сяє надія з молитви

Хтось над прірвами зводить мости

Ще небо не прорвалося водою

Я дякую Тобі, Господь, за все

Я не можу вже вас захистити

Я прагну тишини