Перед святом Миколая

Цього року Миколая
Я таки підстережу!
Мама хай про це не знає,
Їй нічого не скажу.

Чемно в ліжечко лягаю,
Ніби закриваю очі…
Й виглядаю Миколая.
Спати я цілком не хочу!

Коли буде під подушку
Класти цукерки й горішки
То я гляну на Святого,
Хоч одненьким очком, трішки…

Батько й мати полягали,
Стихло вже усе у хаті.
Стиха вже почав дрімати
І ведмедик волохатий…

Ой! Які довгі хвидини…
І ніщо не помагає,
Що я часто на годинник
Біля ліжка поглядаю.

Ось до лідка, від вікна,
Місяць простелив стежину.
По ній постать осяйна
Просто так до мене й лине…

Погляд синій — наче небо,
І борода срібно-сніжна.
Усміхається до мене
Й мою руку гладить ніжно.

Ранком я засімнівалась…
Був Святий тут чи не був?
Але ж хто тоді так ніжно
Мою руку доторкнув?

Одарка Криштанович


Разработка веб сайтов