Ісав

Мисливця тішить передсмертний крик
Впольованих мешканців поля.
І ось він знову за кущем принишк —
І знов комусь рахує хвилі доля.

Прудкії ноги, вірная рука —
Мужчині поміччю на ловах!..
І кров гаряча, чорна і липка,
На груди бризкає і сохне на долонях.

Велика сила в плоті ожила…
Куйовдить вітерець волосся.
Яка ж оця земля мала,
Якби її долати довелося!

А нині швидше, швидше-бо туди,
Де батькові зросли намети.
Там добра їжа, джерело води,
Новини дому і його секрети.

— О Якове, ти нагодуй мене,
Бо змучився й нема терпіння.
А вариво твоє червоне — персмачне.
Моя ж гонитва так мене втомила.

Віддати первородство? Забери.
І що мені із нього, як вмираю.
З обітниць всіх майбутньої пори
Я нинішнє блаженство вибираю…

Знемога млосна тіло сповила.
Утомлено злипаються повіки…
Заснув Ісав від ситості й тепла.
Заснув для суєти і пороху навіки.

Василь Мартинюк

Переглядів: 407


Разработка веб сайтов

Ісав

А істинна любов у серці — жертва

А ніч тоді була…

Апостол Петро

Багато люду у полоні

Благання України

Блудниця

Буває дивне: у страшну жару

В Тебе на долоні

Він народився…

Ведуть Ісуса до Пілата

Вересневий ранок

Гармонія початку і кінця

Говорить Бог мені вустами серця

Господь знайшов нас

Господь покликав вас

Дідусь Терешко

Девальвація (Диптих)

Дух Божий знає Божі таємниці

З ким поділюся болем і журбою?

З наближенням Різдва…

Зіткав мене Всевишній чоловіком

Запахла ти мені, мов яблуневі квіти

Земне життя не для забав

Зрадливий херувим

Мій Боже, захисти мене, благаю

Мій Господи, мій Батьку

Мій Господи, які жорстокі люди

Мій край і зрада

Мій любий краю

Малий синок, побачивши вогонь

Марії

Мати-християнка

Минуло літо. Вересень настав

Мир

Ніхто не може без надії жити

Ніч ясна

Народився Хліб

Не мовчи!

Ненавиджу! Люблю!

О Великодню

О Дух Святий!

Очікування Різдва

Преображення («Благоволив Ти учнів привести»)

Прийдешньому 21-ому

П’ятидесятниця

Різдвяні сонети

Різдвяна ніч

Стражденне серце в Бога на долоні

Сяє сонце у небі яскраво

Такий маленький, такий хороший

Твоє – тобі

Тебе, Ісусе, увінчали терном

Теплом війнуло на сумні поля

Ти бачиш...

Ти відплатив любов’ю

Ти — вільний дух. Ти крила розпростер

У Віфлеємі

У осені завжди шукаєм плоду

У цей чудовий день єднає ваші руки

Убійники, грабіжники й обманці

Хоч я в тяжкій роботі дні та ночі

Хто б душу полюбив мою, як власну

Що може бути краще, ніж свобода

Щоб Господу віддати щиру шану

Я іду, я біжу додому

Я із мочару Богом взятий

Я був ніким...

Я так шукав Тебе!..