Порятунок
«Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство небесне» Луки 6:22,23
Так і мене колись не буде,
Як тих, що жили на Землі.
Будуть народжуватись люди.
І лікуватись від застуди
Заможні, вбогі й королі.
Хтось буде пити оковиту
І зло чинити повсякчас.
А хтось, мов грушу соковиту,
Роститиме любов відкриту
І нишком згадувати нас.
За те що мир в душі плекали
І несли слово до людей.
Щоб кращими вони ставали
Від Божих істинних ідей.
Хтось буде слухати й приймати,
Радіти з тих священних слів.
А хтось лукаво зневажати,
Впустивши до своєї хати,
А далі ще й натравить псів.
Так було, є і поки люди
Будуть наповнювати світ,
Завжди в пітьмі світити буде,
Рятуючи нас всіх від блуду,
Новий Господній Заповіт.
Василь Процюк
Переглядів: 345
