І знову мороз, не здається зима

Ісус воскреслий, гора Оливна

А душа за ґратами вмирала

Багатодітним матерям

Бере розбіг нове тисячоліття

В душі моїй купається блакить

Велика благочестя таїна

Вибирай!

Воскресіння ("То був ранок нової доби")

Глибока ніч. В принишклому саду

Годинник, маятник і часу плин

Два прохання

Дружині

Життя не перепишеш…

Життя своє присвячую Тобі

Зійшла предтечею зоря

Закружляв яблуневий вальс

Земля просякла до основ гріхами

Камо грядеші

Листопаду підставив долоні я

Людям страшно зустрітися з Богом…

Мій рідний краю

Мій родовід сягає в давнину

Мамі ("Твої літа — для нас свята")

Мамин сон

Мамина зима

Ми не дволикі

Молитва мами

Молитва — це пісня

Не кидай каменем

Не стихає у серці біль

Нехай святий освячується ще

Нехай я ляжу спати натще

Осіннім сумом схлипують шибки

Пірнути в море Божої любові…

Палестинська духмяна ніч

Перлина

Плакала пізня осінь

Повертався самотній. З поразкою

Приготуйся, душе…

Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)

Різдво мені пахне дитинством

Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)

Розпочну з молитви день новий

Сім слів Ісуса

Так недавно гриміла хвала…

Тепер нічим нікого не здивуєш

Ти від мене далеко, як зорі чужі

Ти Господь мій…

Тримає нас земне тяжіння

У кожного своє Різдво

Умиті руки — печальна повість

Чекання

Я до Тебе прийшов молодим

Я додому іду

Як залишаюсь я з Тобою

САД Володимир

Про автора

Володимир САД народився 1956 року в с. Великі Телковичі на Рівненщині. Навчався у Рівненському державному музичному училищі, в Рівненському біблійному інституті. Працював художником-оформлювачем. Нині виконує служіння пастора в церкві «Нове життя» с. Підгайці.

Проживає в с. Лище Волинської області.

Одружений. Разом з дружиною Любов’ю виховує дев’ятеро дітей.

Вірші Володимира Сада друкувалися в журналах «Євангельський голос», «Благовісник», та в збірнику «Плід несу – дитячу святість». Автор поетичних збірок «Скрижаль серця» та «Літо моєї осені».