Посланець

Я стою і стукаю у двері.
Відчини, так стукає лиш Бог.
Сядемо ми разом до вечері
І розділимо її удвох.

За розмовою, Я щирим словом
Розв'яжу всі зав'язки душі.
Не ховайся: за глухим засовом
Ти зробився сам собі чужий.

Двері прочини і ти побачиш
Голубінь небес і спів зорі.
Прочини, бо чую: серцем плачеш
Я ж тебе втішатиму згори.

Євген Сергієня
Переклад з білоруської Володимира Сада

Переглядів: 291


Разработка веб сайтов