Прославляю
Тебе я, Творче, прославляю,
За все, що з рук Твоїх приймаю,
Що ти життя дарунок дав.
За радість, сльози, біль розлуки,
За благодать, І тяжкі муки,
Що на Голгофі Ти прийняв.
Що через смерть і воскресіння,
Відкрив Ти двері до спасіння,
Назвав мене Своїм дитям,
Облив гріхи святою кров’ю,
Зігрів небесною любов’ю,
Проклав дорогу в майбуття.
Щодня мене благословляєш,
Як плачу – сльози витираєш.
Любов Твоя не знає меж,
Ти землю зрошусш дощами,
Її осушуєш вітрами,
І дощ І сонце подаєш.
Живу Тобою, мій Ісусе,
Земні долаючи спокуси,
Іду до славної мети,
Тобі життя я довіряю,
Понад усе Тебе кохаю,
Як добре, що зі мною Ти.
За кожну мить життя земного.
За болі, радощі, тривоги,
За милість і любов Твою,
За хліб, який в достатку маю,
За все, що з рук Твоїх приймаю,
Тобі подяку віддаю.
Олександр Войтицький
Переглядів: 769
