Благоговійно, вдячно, у сльозах Ольга Чорномаз

Блукаючи життєвими дорогами Ігор Попович

Бог нас кличе Сергій Рачинець

Від серця людини до Бога півкроку Ольга Міцевська

Відродження Лідія Меланіч

Весна, нарешті! Заметіль в минулому Віка Яричевська

Господь говорить Галина Гунченко

Гріховна ніч окутала планету Ігор Попович

Зірка надії Меланія Павленко-Кравченко

Зустріч Лідія Меланіч

Мить каяття Ольга Міцевська

Нікого я не тягну за собою Василь Процюк

На березі зустрілись дві любові Ольга Лазарук

Повертався самотній. З поразкою Володимир Сад

Спішіть до ковчегу Олександр Войтицький

Створена Любов’ю, прагну я до неї Віка Яричевська

Ти прийшов у моє життя Юлія Тонего

У нас з тобою є дві дороги Юлія Тонего

У шелесті весни, у шепоті дощу Віка Яричевська

Я до Бога іти не мушу Володимир Сад

Я до Тебе прийду Володимир Сад

Я прагну до Тебе, мій Боже Ігор Попович

«Благоговійно, вдячно, у сльозах»

*   *   *

Благоговійно, вдячно, у сльозах
Душа моя приймає це причастя,
Щоб світові насмілитись сказать
Про це блаженство — це найвище щастя.

Блаженство — мати частку із Христом,
З ним пережить Розп’яття й Воскресіння.
Про це не вміє розказать ніхто — 
Слова всі перед Логосом безсилі.

Як лицемірства ница висота
В обличчя іронічно зазирає —
Я відчуваю дотик рук Христа,
Мов теплий відблиск втраченого раю.

Він Своє тіло на хресті ламав
За кожного, хто й крізь тисячоліття
Ім’я Його покличе. І щоб мав 
Ту благодать, якій не обміліти.

Він — та Лоза, що радістю цвіте
І гроном виноградним достигає.
Святою кров’ю Він стікав за те,
Щоб на стежину повернуть до раю.

Я на Голгофу повернусь не раз,
Бо тут мій Бог життя віддав за мене.
В туманах бруду сяє ця гора —
Моє спасіння й вічності Знамення!

Усі шляхи ведуть мене сюди —
З усіх доріг душа до Тебе лине.
Тут мій ковток живлющої води
В пустелі духу і злодійств невинних.

Спішу до світлих Божих берегів —
Усе земне минає. Все минає.
Своїх благословляю ворогів,
Благословляю. А не проклинаю.

Щоб примиритись і усім простить,
Молитву мовить чистими устами.
Схиліть коліна в істині простій,
Що, може, день цей на землі — останній.

З далеких і близьких лечу країв
(Хай тіло немічне — та дух незламний),
Щоб мати частку з Господом моїм
В небеснім Царстві — за Його столами. 

Ольга Чорномаз

Разработка веб сайтов