І називають совість... рудиментом Марія Дем'янюк

Ілюзорність світу, що існує сам у собі Світлана Пиза

А сини-соколи... Лариса Мельник

А Твій Вітер віє де хоче Зоряна Живка

А Твої долоні — долоні Садівника Зоряна Живка

Божі очі Зоряна Живка

В неприступному світлі Дмитро Довбуш

В туманну ніч Світлана Касянчик

Від храму мого серця Зоряна Живка

Вірш надії Яна Синюк

Видіння Дмитро Довбуш

Гірським обвалом сипалося горе Юрій Вавринюк

Гетсиманські лани Дмитро Довбуш

Глюк Дмитро Довбуш

Говорила душа — я почути не вміла Тетяна Свірська

До людей Раїса Обшарська

Добрий час Яна Синюк

Доля Дмитро Довбуш

Дороги Олеся Білоус

Думки й слова — дві грані, дві межі Олеся Білоус

Душею нестерплою я дивлюсь... Світлана Пиза

Життя ("Життя свічечки...") Юлія Тонего

Заблукала в лабіринті буденних проблем Марія Дем'янюк

Згадаймо, що в любові Божа суть Тетяна Свірська

Згрібаю з душі голіруч жар і попіл… Ольга Міцевська

Здається, мить — і віднайдеться слово Тетяна Свірська

Знайти себе? Ні-ні, — себе забути Галина Манів

Кажуть, знову зими не буде Тетяна Свірська

Каміння Олеся Білоус

Камені Віра Кушнір

Камо грядеші Володимир Сад

Коли себе ти хочеш розпізнати Михайло Козубовський

Коли тривога не дає заснути Світлана Касянчик

Колючу зиму всує не суди Лариса Мельник

Крематорії Дмитро Довбуш

Легенда Зоряна Живка

Лише пів-подиху — і зацвітуть сади Тетяна Свірська

Місце зустрічі — хрест Галина Манів

Маскарад ілюзорності Ольга Міцевська

Мене називали Ангелом Галина Леонович

Мене не поглине морок Яна Синюк

Ми всі одне — і мертві, і живі Галина Манів

Мниме протиріччя Світлана Пиза

Моя душа — як цей різдвяний сніг Надія Кметюк

На відстані подиху Зоряна Живка

На сонну землю небо сипле сніг Тетяна Свірська

Навчи мене стати зерном... Зоряна Живка

Налаштуємося на тишу Тетяна Свірська

Неіснуючими стежками Тетяна Свірська

Неймовірно, та мало справжнього Світлана Пиза

Під звуки полонезу Ігор Федчишин

Під розлогим куполом неба Тетяна Свірська

Під тишею небесного склепіння Надія Кметюк

Підпис Яна Синюк

Перли Наталія Марценюк

Печера серця Лідія Меланіч

Плач душі ("Я віднайшла у Небі звуки Баха") Надія Кметюк

Плач душі ("Як лишаюся сам наодинцi з думками") Юрій Вавринюк

Поверни мені пам’ять, Боже! Світлана Касянчик

Пустир Дмитро Довбуш

Різнобарв'я долі Ольга Міцевська

Сірий німотний день Тетяна Свірська

Серце Юрій Тітов

Сиджу під ковпаком кривої влади Петро Ящук

Синість Марія Дем'янюк

Скільки коштують хмари в євро, доларах, кронах? Марія Дем'янюк

Скажи мені Ім’я Твоє... Зоряна Живка

Склянка часу Петро Ящук

Слово без рими Дмитро Довбуш

Сповідь будяка-чортополоха Зоряна Живка

Споконвічне Марія Дем'янюк

Стихала буря і було прозріння Світлана Пиза

Так незвично і так забуто Тетяна Свірська

Так переконливо дзвенить з усіх сторін Тетяна Свірська

Творилася душа у муках і безсонні Тетяна Свірська

Тепер нічим нікого не здивуєш Володимир Сад

Тихо. В горнятку чай... Дмитро Довбуш

Треба, врешті, научитись жити Тетяна Свірська

Туга воскової сльози Ольга Міцевська

У дзеркалі Дмитро Довбуш

У колисці землі Лариса Мельник

Хай сповідається душа в відкритім полі Тетяна Свірська

Холодний присмерк пізніх покаянь Ольга Чорномаз

Хрести над світом Лідія Меланіч

Христос Ігор Павлюк

Цей світ — самі нулі, нулі, нулі Петро Ящук

Час Ігор Федчишин

Час жене нас вперед і нещадним бичем Володимир Сад

Часом просить душа самотності Дмитро Довбуш

Через вогонь Зоряна Живка

Ще трохи – і погасне світу темрява Віка Яричевська

Я вихлюпую сни Лідія Меланіч

Я часто сам себе не впізнаю Михайло Козубовський

Як віддавати, то усе Тетяна Свірська

Якби була я жителем Землі Лариса Мельник

Якби ту радість докупки зібрати Тетяна Свірська

В неприступному світлі

Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі,
Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може...
(1Тим.6:16)

Як Тобі там, в неприступному світлі?
Як Тобі там, у безвітряних далях?
Ти молодий чи тисячолітній?
Пишеш на аркушах, чи на скрижалях?

Боже, а як Ти проводиш вічність?
З ким розмовляєш про звичні справи?
Хто заглядає Тобі у вічі?
Хто Тобі одяг шиє зі слави?

Хто Тебе будить чистого ранку?
Кого Ти щасливиш Своїм поцілунком?
А правда, що в небі безперестанку
Діти сміються тисячолунко?

Це Ти малюєш білі хмаринки,
І кожної днини — нову заграву?
Боже, а хто Тобі смажить грінки,
Хто Тобі варить ранкову каву?

Що ти читаєш, сівши на хмарі —
Древні сувої чи свіжі газети?
Невже і останній п'яниця в барі
Тобі дорожчий за всі планети?

Ти справді усіх одночасно чуєш,
І навіть — думки найменший порух?
А часто — кличуть до Тебе всує,
Навіть не звівши погляду вгору?

Тобі буває самотньо, Боже,
Коли забувають про Тебе люди,
Коли відвертає обличчя кожен,
Втупивши очі у сірі будні?

Ти відчуваєш іноді зраду,
Коли не пишуть листів місяцями, —
Лише барабанять об шибки градом
Позачергових прохань телеграми?

А правда, що в ранах Твої долоні,
І — що не загоїтись їм повіки,
Що стіни у тронній залі — червоні,
І чашам сліз не пізнати ліку?

І як же Ти витримав ту хвилину,
Коли, відірвавши Себе від Себе,
Дозволив померти єдиному Сину,
Закривши грозою блакитне небо?

Як пережив Ти таку розлуку,
Коли і рай не здавався раєм?
Чи цілий Всесвіт умістить муку
Того, Хто Землю перстом тримає?

А як би хотілось Тебе обійняти,
Дух розчинити в Тобі невинно!
Забувши про всі помилки і втрати,
Знову відчути себе дитиною...

Разработка веб сайтов