Любов Божа

Ім’я на долонях Юрій Вавринюк

Бачити доброту Господа Галина Леонович

Блудниця Василь Мартинюк

Бог є Любов Надія Кметюк

Відцвітають яблуні несміло Галина Леонович

Вибір Степан Коханець

Заримована любов Юрій Вавринюк

Його вели дорогою, як вбивцю Лідія Меланіч

Йшла недостойна до достойних в дім Ольга Лазарук

Коли плаче Бог… Зоряна Живка

Летять слова через епохи й дати Галина Гунченко

Любить нас Бог Степан Коханець

Любов прибита до хреста цвяхами Марія Звірід

На Божу надіюся милість Любов Омельчук

Найглибші у світі — очі... Лідія Меланіч

Нас більш, як сім мільярдів Юрій Вавринюк

Поправді, Бог є Бог сиріт і вдів Ольга Лазарук

Притча про діалог Зоряна Живка

Серце Бога Марія Звірид

Сніги Лідія Меланіч

Стражденне серце в Бога на долоні Василь Мартинюк

Тебе, Ісусе, увінчали терном Василь Мартинюк

Ти відплатив любов’ю Василь Мартинюк

Ти йшов… Лідія Меланіч

Уже весна, а за весною літо Сергій Рачинець

Христова любов Лідія Вудвуд

Хто б душу полюбив мою, як власну Василь Мартинюк

Я із мочару Богом взятий Василь Мартинюк

Я радий, що ти маєш радість… Галина Леонович

Любов Божа

Заримована любов

Безжально редактор закреслює вірша:
«Нездаро-поете, послухай, агов!
Ну що може бути в поезії гірше
Аніж заримовані “кров” і “любов”?!

Банально, 
бездарно
отак римувати!
Де ж думки політ, де твої словники?
В поезії треба
шукати,
шукати!
З найкращих слів-перел низати рядки!»

Ну що ж, вчений муже, перечити марно:
Писати отак — для ворожих зловтіх.
Не просто знайти слово влучне, та гарне,
Та ще й особливе, не так, як у всіх.

Я ж думки ніяк вгамували не можу,
Що рветься на тлі хитромудрих розмов,
Коли враз пригадую днину негожу,
Де в болях-воланнях земних молитов
У вічній поемі, на інші не схожій,
Небесною мудрістю, почерком Божим
Навік заримовані кров і любов.

Коли між камінням голгофського схилу
Червоним бурштином губилася Кров,
Вона в епіцентрі страшного горнила
У щастя моє вримувала Любов.

Юрій Вавринюк