Візія

Все, що має статися, вже сталось. 
День тверезий. Праця з-під ярма. 
Чи ж почую, як щодений галас 
Перетне архангельська сурма?

Обагриться небосхил криваво, 
Розчахнеться димна височінь 
І велике мовчання, як слава, 
Людське серце візьме на мечі.

Літаки закрутяться, мов листя, 
Башти захитаються й падуть. 
Десь зі сходу, з-поза передмістя 
Білим сонцем стане Страшний Суд.

Він дихне холодне духом бурі 
І змете руїни, як сміття. 
Ані Божа Мати, ані Юрій 
Людського не захистять життя.

І душа без стін і без одежі 
Встане перед карою Руки. 
…Тільки вітер в Книзі Спостережень 
Перелистуватиме віки. 
12.01.1933

Євген Маланюк

Разработка веб сайтов